Звільнення зі служби на підставі виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати

Стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає конкретні підстави для звільнення з військової служби. Це важливо, оскільки існує багато причин, чому особа не може залишатися в ЗСУ. Однак, через недостатню обізнаність військовослужбовців, процес звільнення часто затягується, а отримати необхідні документи буває вкрай складно. 

Саме тому використовується чіткий алгоритм дій, щоб військові могли скористатись своїми правами.

Є підставою для звільнення з військової служби виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати

  • Паспорт, ІПН військовослужбовця;
  • Свідоцтво про народження дитини;
  • Документ про наявність у дитини статусу особи з інвалідністю (висновок ЛКК, який підтверджує інвалідність дитини);
  • Документи, які підтверджують відсутність інших осіб, які зобовʼязані виховувати дитину:

    свідоцтво про смерть одного з батьків дитини, витяг з ЄДР про визнання одного з батьків дитини зниклим безвісти, рішення суду про оголошення одного з батьків померлим, довідка, яка підтверджує перебування у місцях позбавлення волі одного з батьків дитини або інші документальні підтвердження обставин, за цією підставою обмежень немає – тобто, потрібно підтвердити відсутність інших осіб які зобов’язані здійснювати догляд.
  1. Подання документів: Військовослужбовець подає вищезгадані документи до військової частини або відповідного військового комісаріату.

    Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення, думка військовослужбовця щодо його бажання проходити військову службу у військовому резерві ЗСУ за відповідною військово-обліковою спеціальністю, районний (міський) ТЦК та СП, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
  2. Перевірка документів: Військова частина перевіряє достовірність наданих документів та направляє їх на розгляд у відповідні інстанції.
  3. Винесення рішення: Після перевірки документів комісія приймає рішення про звільнення. Якщо документи в порядку, то оформлюється наказ про звільнення.
  4. Видача наказу: Наказ про звільнення доводиться до відома військовослужбовцю, після чого його виключають з військового обліку.

Стара редакція Закону дозволяла звільнятись у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Фактично це означало, що якщо у військовослужбовця є неповнолітня дитина з інвалідністю, він може звільнитись зі служби. 
Нова редакція Закону містить додаткову умову: “у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати”.

Обов’язок виховувати дитину покладається на обох батьків (ст. 150 Сімейного кодексу).
Відтак, якщо у дитини є мама, то вимога про відсутність інших осіб, які зобов’язані виховувати, не буде виконуватись (говорячи про звільнення батька).

Підставою для відмови у задоволенні рапорту може бути наявність іншої особи, яка по закону має виховувати дитину (тобто, другий із батьків). Таким чином, розірвання шлюбу між батьками не є достатнім для того, щоб підтвердити факт самостійного виховання дитини військовим.

У постанові від 13.06.2018 за результатами розгляду справи №822/2446/17 Верховним Судом викладено позицію про те, що розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини не доводять факт відсутності участі другого із батьків у вихованні дитини.