Закон не вимагає, щоб доглядач для отримання відстрочки стояв на обліку в управлінні соцзахисту як особа, яка здійснює догляд не на професійній основі

 

У вересні 2023 року чоловік подав до ТЦК заяву, в якій зазначив, що надає постійний догляд своїй матері, яка залишилася одна і потребує постійної допомоги. До заяви він додав копії свідоцтв про смерть батька та брата. Він також вказав, що необхідність постійного догляду підтверджується висновками ЛКК від 4 серпня 2023 року та від 22 серпня 2023 року. Додатково факт здійснення догляду був підтверджений актом Рівненської міської територіальної громади від 28 серпня 2023 року.

Чоловік, не погоджуючись з цією відмовою, подав позов до Рівненського окружного адміністративного суду.

Рішенням Рівненського ОАС від 23 квітня 2024 року у справі 460/24617/23 було відмовлено у задоволенні позову. Суд вирішив, що чоловік не надав достатніх доказів для підтвердження родинних зв’язків з особою, яка потребує догляду, а також не підтвердив факт надання постійного догляду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Абзацом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що особою має бути дотримано дві обставини для відстрочки від призову під час мобілізації за вказаною підставою, а саме:

  1. особа, зайнята постійним доглядом за особою, яка за висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;
  2. у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Позивачем, окрім іншого, надав Висновок ЛКК, в якому йдеться, що його мати має наявні порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. 

Крім того, висновок ЛКК містить перелік хвороб через які матір позивача не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, а також потребує постійного стороннього догляду.

Також, позивач підтвердив той факт, що інші особи, які могли б здійснювати догляд за його матір`ю, відсутні, оскільки його батько та брат померли більше п`ятнадцяти років тому, що підтверджено копіями свідоцтв про смерть.

Як наслідок, Восьмий апеляційний адміністративний суд у Постанові № 460/24617/23 від 29 липня 2024 року вирішив:

  • Визнати протиправною відмову ТЦК у наданні чоловіку відстрочки від мобілізації на підставі абзацу 10 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
  • Зобов`язати ТЦК повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом апеляційної інстанції.