+380 98 000 12 11 
legalposition.clients24@gmail.com 
Актуальні новини
24.07.2024 року в Парламенті було зареєстровано Законопроєкт № 11439, щодо забезпечення конституційного права громадян на альтернативну (невійськову) службу.
Відповідно до поданого Проекту Закону запропоновано внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме частину третю доповнити новими пунктами шостим і сьомим такого змісту:
«6) священнослужителі, які належать до церков і релігійних організацій (об’єднань), що входять до Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, і чия діяльність не заборонена в Україні;
7) громадяни України, які письмово підтверджують, що виконання військового обов’язку суперечить їх релігійним переконанням (цим громадянам виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою)».
Тобто, відповідно до документу, парламентарі хлчуть розширити коло осіб, які мають право на відстрочку від військової служби.
До цих категорій хочуть віднести:
- священнослужителів, які належать до церков і релігійних організацій (об’єднань);
- громадян України, які письмово підтвердять, що виконання військового обов’язку суперечить їх релігійним переконанням.
У випадку останнього пункту виконання військового обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Нагадаємо, що нещодавня судова практика рухається в іншому напрямку.
Позиція Верховного Суд у Постанові №601/2491/22 від 13.06.2024 року:
Ст. 9 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на свободу думки, совісті та релігії.
Свобода сповідувати свою релігію підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним і може бути обмежене.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава може встановлювати процедури для оцінки серйозності переконань людини та запобігати спробам зловживання можливістю звільнення з боку осіб, котрі у змозі нести військову службу.
У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням, воно має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Досягнення справедливого балансу між правом на віросповідання та інтересами захисту України вимагає об`єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності відповідних релігійних переконань.
Це НЕ означає, що можливість здійснення права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.
Таким чином, жодні релігійні переконання НЕ можуть бути підставою для ухилення від мобілізації!