Жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення від мобілізації

Суд підтвердив, що релігійні переконання не є причиною для відстрочки від служби під час мобілізації на особливий період.

Таку позицію висловив Верховний Суд у Постанові № 601/2491/22 від 13.06.2024 року. 

09 вересня 2022 року чоловік особисто отримав повістку з вимогою прибути 11 вересня до визначеного місця для проходження військової служби, однак у вказаний час, не маючи правових підстав на відстрочку, без поважних причин до потрібного місця не прибув.

Висновки суду

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права гарантує кожній людині право на свободу думки, совісті та релігії. Відступ від положень Пакту не допускається навіть під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою.

Ст. 9 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на свободу думки, совісті та релігії.

Свобода сповідувати свою релігію або переконання відповідно до положень ч. 2 цієї статті підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним
і може бути обмежене.  

Ані положення Пакту, ані положення Конвенції прямо не передбачають права людини відмовитися від виконання військового обов`язку з міркувань совісті, у тому числі з мотивів релігійних переконань, і не унормовують порядок його реалізації.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава може встановлювати процедури для оцінки серйозності переконань людини та запобігати спробам зловживання можливістю звільнення з боку осіб, котрі у змозі нести військову службу.

У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

В умовах збройної агресії рф, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії та високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання свого конституційного обов`язку з захисту Вітчизни.

За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом на віросповідання та інтересами захисту України вимагає об`єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності відповідних релігійних переконань. 

Це не означає, що можливість здійснення права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.

Таким чином, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення від мобілізації!

Призов на військову службу по мобілізації не означає автоматичного зобов’язання брати до рук зброю, адже з огляду на релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби, особа може бути задіяна у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї.

 Отримати безкоштовну консультацію військового адвоката